23.08.2016

Наукова діяльність

Кафедра патологічної фізіології у Вінницькому медичному інституті ім. М.І. Пирогова була створена у 1936 році. Першим її завідувачем був к.мед.н Михайло Михайлович СМИК, який згодом, вже будучи доктором медичних наук,також організував кафедрипатологічної фізіології в Івано-Франківській медичній академії (1948) та Луганському медичному університеті (1957).

З 1944 по 1974 р.р. кафедру очолювавд.мед.н., професор Яков Меєрович БРИТВАН. Будучи на той час уже відомим ученим і високоерудованим педагогом, йому вдалося залучити до роботи талановитих помічників, обдаровану молодь і забезпечити викладання предмету на рівні вимог часу. З 1950 року на кафедрі розгорнулася інтенсивна науково-дослідна робота, спрямована на розробку проблеми центрально-нервових механізмів регуляції зовнішнього дихання і системи кровообігу на тлі різних патологічних процесів. У цей час було вивчено і описано ряд закономірностей у реакціях цих систем на різні типи гіпоксії з урахуванням онто- і філогенетичного аспектів. При цьому особлива увага приділялася вивченню ролі вихідного функціонального стану центральної нервової системи в механізмах порушень функцій систем зовнішнього дихання і кровообігу. Міжнародне визнання досягнень Я.М.Бритвана у вивченні патофізіології зовнішнього дихання проявилося у нагородженні його почесною медаллю ім. Яна Пуркін’є. Професор Бритван Я.М. був членом редакційної колегії багатотомного „Руководства по патологическойфизиологии”. Ним написані дві глави в цьому виданні: ” Патологическаяфизиологиявнешнегодыхания” та „Периодическоедыхание”. Керував кафедрою Я.М.Бритван до 1974 року.

З 1974 року кафедру очолює учень професора Я.М.Бритвана, д.мед.н., професор Микола Анатолійович ВІЄВСЬКИЙ. З початком його роботи наукові інтереси колективу кафедри були переорієнтовані на вивчення проблеми неінфекційної алергії і комплексного експериментального дослідження впливу на організм найбільш поширених пестицидів, що використовуються в сільськогосподарському виробництві. В ці роки створена імунологічна лабораторія, обладнана необхідною апаратурою і реактивами. Для забезпечення наукових досліджень були широко використані імунологічні, біохімічні, гематологічні та інші методи. Ця робота проводилася у тісній кооперації з іншими кафедрами інституту і координувалася головним науковим центром з проблеми пестицидів – Всесоюзним науково-дослідним інститутом гігієни праці і токсикології отрутохімікатів. З 1986 року на замовлення Міненерго співробітниками кафедр патологічної фізіології розпочато клініко-експериментальне дослідження механізмів біологічної дії на організм електромагнітних полів промислової частоти. Для експериментального вивчення цієї проблеми на базі кафедри патологічної фізіології було створено спеціальну лабораторію високих напруг, де імітувались умови, схожі до перебування на потенціалі високовольтних ліній електропередач.

З 1995 по 2000рр. обов’язки завідувача кафедри виконував к.мед.н., доцент ЛИЧКО Василь Григорович, який продовжував досліджувати вплив факторів зовнішнього середовища на організм в умовах експерименту. В.Г. Личко велику увагу звертав на проблему дефініцій понять «здоров’я» та «хвороба», у цьому аспекті опубліковано ряд робіт. Автор понад 50 друкованих наукових праць, багато часу приділяв діяльності студентського наукового гуртка кафедри. З 2000 по 2009 рік обов’язки завідувача кафедри виконувала к.мед.н., доц. СЛОБОДЯНЮК Тетяна Миколаївна.

З 2009 року кафедру очолює доктор медичних наук РИКАЛО Надія Анатоліївна. Починаючи з 2-го курсу і до закінчення університету Н.А. Рикало під керівництвом доц. Личка В.Г. працювала у студентському науковому гуртку кафедри патофізіології. Надія Анатоліївна є автором понад 120 публікацій, 8 патентів, 3 нововведень в систему охорони здоров’я, переможцем конкурсу Вінницької обласної державної адміністрації та обласної Ради «Молода людина року-2010» у номінації «Молодий науковець року». Завідувач кафедри д.мед.н. Рикало Н.А. готує дисертантів, започаткувала та очолює науково-дослідну роботу кафедри, яка зосереджена на вікових особливостях патогенезу гострої та хронічної патології внутрішніх органів, зокрема токсичних гепатитів. Новий напрямок, започаткований д.мед.н. Рикало Н.А., зосереджений на досліджені вікових особливостей компенсаторно-пристосувальних реакцій, реактивності, механізмів репаративної регенерації органів і тканин при їх ушкодженні. З цією метою колективом кафедри патофізіології в експерименті методом проточної цитометрії вивчаються зміни фаз клітинного циклу, плоїдності набору та фрагментації ДНК в ядрах клітин внутрішніх органів піддослідних тварин різних вікових груп на тлі введенні тетрахлорметану, алкоголю, гепато-, кардіо- і нефротоксичних медикаментів для виявлення вікових особливостей ушкодження та регенерації. Також досліджуються вікові особливості цитокінового профілю сироватки крові, а також показників специфічної та неспецифічної реактивності організму, при експериментальному токсичному ураженні печінки, міокарду та нирок для з’ясування його ролі у механізмах ушкодження та прогресування хвороб.

Під керівництвом проф. Н.А. Рикало захищено дисертації:
– В.В. Піліпонова «Показники кардіоінтервалографії у здорових юнаків і дівчат різних соматотипів» – 21.11.2012 ;
– А.О. Іваниця «Реовазографічні показники гомілки у юнаків та дівчат: залежність від статі, віку та соматотипу» – 23.06.2014 ;
– С.Г. Полінкевич «Вікові особливості репаративної регенерації печінки щурів при хронічному тетрахлорметановому гепатиті» – жовтень 2015 ;
– О.Ю. Гумінська «Стан специфічної реактивності статевонезрілих щурів на тлі медикаментозного гепатиту» – 29.03.2016 ;
– О.В. Андрощук «Особливості репаративної регенерації печінки та нирок при їх медикаментозному ураженні у статевонезрілих щурів, патогенетична корекція» – 16.06.2016 ;
– Л.О. Яровенко «Вiковi особливостi  ушкодження та регенерацii печiнки у щурiв при хронiчнiй алкогольнiй iнтоксикацii, шляхи корекцii виявлених порушень» – 30.06.2016 ;

З 2016р. кафедра працює над виконанням НДР на тему «Вплив гуморальних факторів на механізми розвитку патологічних процесів у печінці, спричинених дією екзо- та ендогенних чинників, та при їх корекції». Під керівництвом проф. Рикало Н.А. над виконанням НДР працюють ас. Береговенко Юлія Михайлівна, тема НДР «Механізми ушкодження та  регенерації тканини печінки і нирок щурів в умовах хронічного токсичного ураження тетрахлоретаном і етанолом, шляхи корекції» та ас. Романенко Ірина Володимирівна, тема НДР «Механізми ушкодження та регенерації тканин печінки, нирок, підшлункової залози та міокарду щурів при гострому алкогольному ураженні, шляхи медикаментозної корекції». За результатами проведеної роботи встановлено, що при експериментальному гіпотиреозі спостерігається вірогідне зростання кількості клітин, що знаходяться в стані апоптозу та знижується проліферативна активність порівняно з контролем, про що свідчить зниження кількості ядер у S та G+M фазах і індексу проліферації. При експериментальному гіпертиреозі спостерігається зростання кількості ядер клітин, що знаходяться в стані апоптозу та збільшується проліферативна активність порівняно з контролем, що вказує на активацію процесів репаративної регенерації. Також відмічаєтьсяається більш виражене пошкодження клітин, про що свідчить більший відсоток ядер клітин що знаходяться в стані апоптозу.

Доведено, що гормони щитоподібної залози впливають на первинний етап синтезу пуринів та піримидинів і при зменшенні їх рівня порушуються процеси регенерації і репарації. Саме це,  на думку авторів, відображує збільшення рівня АЛТ при експериментальному гіпотиреозі.

Установлено, що найнижча концентрація профіброгенного цитокіну ТGF-β1 зареєстрована при одночасному введенні піддослідним тваринам гепатотоксину ССl4 та інгібітору АПФ – лізиноприлу з лікувально-профілактичною метою, що, на нашу думку, опосередковано вказує на роль РААС у патогенезі фіброзу та ЦП, і потребує подальших досліджень.

Установлено, достовірне збільшення концентрації ВГП та ПГП у щурів із ХТГ. Застосування лізиноприлу як монотерапія експери- ментального ХТГ, а також у комбінації з глутаргіном, достовірно зменшує вміст ПГП як важливого чинника фіброзоутворення у печінці.

Встановлено, що ХТГ супроводжувався порушенням трофіки тканини нирки, потенціював розвиток мукоїдного та фібриноїдного набряку артеріол клубочків та строми, що призводило до розвитку дистрофічних змін ендотеліоцитів та мезангіальних клітин. В епітеліоцитах вивідних канальців виявлялась білкова зерниста, місцями гідропічна дистрофія різної степені вираженості, поряд із цим мали місце некробіози та некрози окремих епітеліоцитів. Частина некротизованих клітин злущувалась у просвіти канальців. Збережені або частково збережені епітеліоцити розташовувались на базальних мембранах, міжклітинні контакти їх були щільними, проте локалізація ядер дещо зміщувалась. Застосування лізиноприлу сприяло зменшенню інтоксикаційного пошкодження судинного компоненту нирки і запобігало розвитку дистрофічнонекротичних змін епітеліального компоненту нирки.

Було досліджено, що моделювання хронічного токсичного ураження печінки олійним розчином CCL4 характеризується розвитком токсичної  дистрофії, яка проявляється коагуляційними зональними некрозами гепатоцитів. Лізиноприл чинить протекторну дію переважно на гепатоцити, що проявляється меншими проявами дистрофічно-некротичних змін у  клітинах.

Встановлено, що гострий алкогольний гепатит супроводжується активацією процесів перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить достовірне підвищення ТБК-активних продуктів, а також значним ослабленням антиоксидантної системи, що проявляється зниженням рівня супероксиддисмутази у сироватці крові щурів. Доведено, що лікування гострого алкогольного гепатиту із застосуванням препаратів, що володіють антиоксидантними властивостями, суттєво знижує активність процесів оксидативного стресу та сприяє підвищенню показників антиоксидантної системи. Встановлено, що «Корвітин» в якості моно- чи комплексної терапії з «Глутаргіном» проявляє кращий корегуючий вплив на вираженість оксидативного стрес та функціонального стану антиоксидантної системи у порівнянні з монотерапією «Глутаргіном».

На даний період по даній НДР опубліковано 23 статті та прийнято участь у 16 конференцій з публікацією тез.

 

Щороку на кафедрі патофізіології проводиться студентська олімпіада, переможці якої є учасниками та призерами Всеукраїнської олімпіади з патофізіології. Серед них є наступні студенти:

Смага Т., 28а, медичний ф-т № 1

Дідковська В.В.  Медичний ф-т №1, 20б група

Яковенко О.С.     Медичний ф-т №1, 21а група

Трохимчук Т.І.    Медичний ф-т №1,  17б група

Повшедна Т. Медичний №1 ф-,25б група

Моісеєнко А.       Медичний №1,  20б  група

Кугай Г.     Медичний №2, 96а

Чорний Євген, медичний ф-т №1, 3а група

Пасічник Т., медичний ф-т №1, 3а група

Петренко В., медичний ф-т №1, 9а група

 

Серед студентів кафедри є учасники зарубіжних студентських олімпіадах, конференціях, творчих конкурсах.

 

Секрет Т, VI Пленум наукового товариства патофізіологів України та науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні питання експериментальної та клінічної патофізіології».

Василець Ю.О. Медичний факультет №1, 28б. Керівник  – д. мед.н., проф.  Рикало Н.А 7th International Students’ Scientific Conference of Young Medical Researchers, Wroclaw 2017

Василець Ю.О. Медичний факультет №1, 28б, Керівник  – д. мед.н., проф.  Рикало Н.А – ХХ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тернопіль 2016

Медяна В. Медичний факультет №1, 20б, Керівник  – д. мед.н., проф.  Рикало Н.А – ХХ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тернопіль 2016

Ступінь В., 6а група, Керівник  – ас. Романенко І.В. – ХХІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тернопіль 2018

Секрет Т. 4 курс мед. ф-т №1 Студентська конференція з патофізіології, 2016р,  Санкт-Петербург.

Міжнародна науково – практична конференція студентів та молодих вчених  «Перший крок в науку-2017»

Міжнародна науково – практична конференція студентів та молодих вчених  «Перший крок в науку-2018»

Міжнародна науково – практична конференція студентів та молодих вчених  «Перший крок в науку-2019»

Олімпіада з патологічної фізіології 2019 р